НОВИНИ МАРКЕТИНГУ
Смарт-органік: для експорту органічної продукції треба шукати не ринки збуту, а ринки попиту – Кафедра Маркетингу – НУВГП – м.Рівне
Останнім часом українські виробники агропродукції все частіше цікавляться органічним напрямком.
За останні років 5-6 Україна стала важливим постачальником органічної продукції на західні ринки. Але тут, як у всій агрогалузі, експортують переважно органічну сировину: олійні та бобові, зерно, дикорослі ягоди, горіхи та лікарські трави. На жаль, все ще рідко на полицях європейських магазинів можна зустріти готову українську органічну продукцію.
Що експортувати
Наразі є ніші, де спостерігається пожвавлення попиту та зацікавленості з боку споживачів. Приміром, набуває здоровий «снекінг». Цей тренд стає глобальним особливо серед молодого покоління. Із дослідження DuPont Nutrition&Health стало відомо, що 2/3 міленіалів Північної Америки споживають протягом дня 1-2 снеки, віддаючи перевагу високопротеїновим корисним снекам. За даними Euromonitor, щорічний сукупний ріст ринку рослинних снеків становить 5% (Латинська Америка), 4,3% (Європа), 2,4% (Північна Америка). Серед «снек-новинок» – Supro Naggets (cоєвий протеїн) та Trurpo (70% горохового протеїну).
«Сьогодні справжнім трендом можна назвати тренд на суперфуди, вегетаріанські та веганські продукти, безлактозну і безглютенову їжу, енергетичні батончики та снеки, їжу, яку можна перехопити на ходу, сушені горіхові та ягідні суміші, салати, супи та напівфабрикати швидкого приготування, фруктові та овочеві чіпси, смузі, органічні лимонади та енергетики. Навіть Red Bull має органічну лінійку», – підкреслює Марія Махновець, голова правління Ukrainian Organic Cluster, консультант з торгівлі органічною продукцією з України.
Ще один швидкоокупний напрямок – експорт органічних ягід.
«Дикоросла ягода – перший продукт, який пішов за кордон з України, особливо, якщо говорити про експорт готової органічної продукції. Зі свіжою ягодою складніше, є перші спроби, але складне транспортування. Сушка – дуже популярна тема, хоча також складна. У ягідництва повернення коштів в принципі починається швидше, в порівнянні з усім плодоовочевих ринком, тож воно перспективне для експорту органічної продукції», – зазаначає Сергій Галашевський, директор «Органік стандарт».
Як стати органічним
Насамперед потрібно пройти спеціальну, складну і недешеву, процедуру сертифікації. Орган, який видає подібний сертифікат перевіряє геть усе: чи оброблялася продукція пестицидами і чи органічне зерно чи насіння використовувалося, чи контактувала вже готова, так би мовити, продукція з неорганічними товарами на складі, чи могли потрапити в упаковку органічної продукції шкідливі неорганічні речовини. Подібна сертифікація коштує по-різному і залежить від різного. Так, зокрема, як розповіла Березовська, підприємство повинне заплатити за сертифікацію 60-70 тисяч гривень і підтверджувати статус органічного виробника, залежно від виду діяльності один раз на рік. А от тривалість сертифікації залежить від галузі.
«Сертифікат на ягоду, наприклад, органічну суницю, вам доведеться чекати три роки. Сертифікація пасовищ та полів з однорічними травами триватиме найменше 2 роки, з багаторічними – 4 роки, ферм з вирощування худоби на м’ясо та для виробництва молока (маються на увазі і корови, і кози чи вівці) – 6 місяців, м’ясо птиці – 10 місяців», – пояснює керівник «Органік стандарт».
Загальні вимоги до органічного виробництва прописані у Законі 2496. Передусім це відокремлення у часі й просторі виробництво та зберігання органічної продукції, у тому числі від виробництво та зберігання неорганічної продукції та продукції перехідного періоду, нагадує Євгенія Бондарь, юрист компанії «ПРОФІМІКС».
На території України, за різними даними, працює 17 іноземних та 1 український сертифікаційні органи. Український сертифікаційний орган «Органік стандарт» має міжнародну акредитацію на проведення сертифікаційних робіт та визнання Єврокомісії та Швейцарської Конфедерації. Виробник може звернутися до будь-якого сертифікаційного органу, який є міжнародно акредитованим.
Експорт органічної продукції до ЄС з інших країн, зокрема з України, передбачає обов’язкову наявність сертифікату, виданого сертифікаційною установою акредитованою в ЄС. Таким чином, у світі склалися три міжнародних системи стандартів. На їх основі створюються вже державні норми та правила органічного виробництва продуктів харчування, що дозволяє враховувати географічні, соціальні та економічні особливості різних держав. Зокрема, Codex Alimentarius Guidelines for Organicall produced food, IFOAM Basic Standards (IBS), EU Regulation.
