НОВИНИ МАРКЕТИНГУ
Проблема реєстрації торгової марки. Як стати легальним? – Кафедра Маркетингу – НУВГП – м.Рівне
Як відбувається процедура реєстрації торгової марки.
До процесу реєстрації потрібно ставитися максимально відповідально: вигадані вами чи дизайнером форма, колір, дизайн та назва бренду повинна якомога швидше стати узаконеною, щоб уникнути проблем порушення права на інтелектуальну власність.
PRO Ідеї. Головні новини маркетингу поспілкувалися зі спеціалістами про те, як правильно зареєструвати свою торгову марку.
Альона Чомахашвілі — кандидат юридичних наук, фахівець інтелектуальної власності
Костянтин Зеров — кандидат юридичних наук, співзасновник ГО “Клуб інтелектуальної власності”, старший науковий співробітник у Науково-дослідному інституті інтелектуальної власності, практикуючий юрист у сфері інтелектуальної власності
Євген Пронін — керівний партнер юридичної компанії Pronin Partners
Розкажіть, будь ласка, детальніше: що саме захищають торгові марки?
Костянтин Зеров: “Торговельна марка — це позначення, за яким товари та послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
Торговельною маркою можуть бути різноманітні слова, поєднання цифр, зображення, поєднання тексту і зображень (такі торговельні марки називаються комбінованими), об’ємні зображення, звуки. В окремих країнах як торговельні марки дозволяється реєструвати запах та тактильну форму товару. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається зображенням торговельної марки та зареєстрованим переліком товарів і послуг.
Торговельна марка надає її власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди:
• позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;
• позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;
• позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;
• позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою.
Крім того, наявність зареєстрованої торговельної марки дозволить її власнику:
• Зареєструвати тотожне торговельній марці доменне ім’я в зоні .UA.
• Використовувати торговельну марку у тому вигляді (зокрема тією мовою), якою вона зареєстрована. Тобто на використання торговельних марок не поширюються загальні вимоги Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Євген Пронін: “Торговельні марки (далі — ТМ) в першу чергу захищають бренд та інтелектуальну власність відповідного суб’єкта — такими суб’єктами можуть бути фізична, юридична особа або об’єднання осіб.
Власник ТМ чітко отримує захист на товари або послуги відповідних класів, за якими зареєстрований знак. Тобто, конкретна ТМ захищає певний напрямок або сферу бізнесу.
Багато експертів у цій сфері не доводять до відома, що наявність зареєстрованої ТМ — це дієвий інструмент та можливість швидко заборонити й використовувати ТМ у мережі інтернет, адже без реєстрації це не так легко здійснити.
Якщо в особи або компанії є зареєстрована ТМ, то його представникам знадобиться 15-30 хвилин, щоб заборонити використовувати ТМ у соціальних мережах, реакція служби підтримки у таких випадках моментальна.
Захист бізнесу у цифровому просторі гарантований, тим паче у період карантину, більшість підприємців перепрофілювали деяку частину бізнесу в онлайн, а тому питання актуальне як ніколи.
Навіщо реєструвати взагалі ТМ? Якщо вже зовсім простими словами, то коли люди придбавають нерухомість, у них не виникає питання «навіщо мені двері, сигналізація, замок», вони апріорі потрібні, таку паралель можна провести з вашим смартфоном у якому можна налаштувати «Face ID», «Touch ID» або поставити пароль, зараз це вимушена необхідність. Логічно, що бізнесу або окремим фізичним особам потрібний захист їх інтелектуальної власності.
Це не є темою саме цього коментаря, проте зареєстрована інтелектуальна власність має певні дієві переваги, а тому власник такого об’єкту отримує не лише захист, а й можливості. Наприклад для реєстрації домену в зоні «UA» потрібна зареєстрована ТМ”.
Альона Чомахашвілі: “Знаком для товарів та послуг або торговельною маркою називають будь-який знак, що існує для ідентифікації виробника товару чи послуги та сприяє їх розрізненню споживачами. Хоча у більшості випадків у ролі торговельної марки виступають слова та зображувальні елементи, слід розуміти, що даними видами перелік знаків для товарів та послуг не обмежується.
Для класифікацій торговельних марок, звернемося до визначення поняття «знак». Знак – це матеріальний об’єкт, що можна розрізнити за допомогою органів чуття, який виступає як замінник іншого предмету, явища чи дії. За матеріальною природою, знаки поділяються на: звукові, графічні, рух, запах, смак, колір, форма, предмет, матеріал, вчинок.
Приблизно таким чином можна класифікувати й знаки для товарів та послуг, врахувавши додатковий поділ графічних знаків на підвиди: букви, силабічні знаки, слова, символи, малюнки, фотографії, голограми.
Всі ці підвиди, крім останнього, відносяться до традиційних (часто вживаних) торговельних марок, а останній підвид та інші види відносяться до так званих нетрадиційних знаків для товарів та послуг. Цивільний Кодекс України визначає торговельною маркою бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Правова охорона надається торговельній марці, яка не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі, вимогам Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”.
При цьому суб’єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Право інтелектуальної власності на певну торговельну марку може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам.
Відповідно до цього Закону, знаками для товарів і послуг є позначення, що дозволяють відрізнити товари або послуги одного виробника від товарів і послуг інших виробників. Права на цей об’єкт засвідчуються свідоцтвом, строк дії якого становить 10 років від дати подання заявки. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до відповідного реєстру.
Експертиза заявки на знак передбачає проведення формальної та кваліфікаційної експертизи, а також можливість подання заперечень проти реєстрації певного знаку з боку осіб, права яких можуть бути порушені такою реєстрацією.
Власники прав на знаки наділені виключними правами на них, що дозволяють їм забороняти третім особам використовувати позначення, що є ідентичними або схожими до ступеня змішування до їх знаків. При цьому їхні права не повинні шкодити існуючим пріоритетним правам інших осіб”.
Які є обмеження на реєстрацію торгової марки? Які можуть бути причини для відмови в реєстрації торгової марки?
Костянтин Зеров: “Існує достатня кількість потенційних заборон і перешкод, які можуть завадити зареєструвати відповідне позначення в якості торговельної марки.
За загальним правилом не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують:
• державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми);
• офіційні повні або скорочені назви держав чи міжнародні літерні коди держав;
• емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій;
• офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки;
• нагороди та інші відзнаки.
• Не можуть бути зареєстровані як торговельні марки позначення, що суперечать публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі, вимогам Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.
Також за загальним правилом не можуть бути зареєстровані як торговельні марки позначення, які:
• звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання;
• складаються лише з позначень, що складаються лише з позначень, що є загальновживаними у сучасній мові або у добросовісній та усталеній торговельній практиці щодо товарів і послуг;
• складаються лише з позначень чи даних, що є описовими під час використання щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв’язку з ними, свідчать про вид, якість, склад, кількість, властивості, передбачене призначення, цінність товарів і послуг, географічне походження, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг, або на інші характеристики товарів чи послуг;
• можуть ввести в оману щодо товарів чи послуг, зокрема щодо їх властивості, якості або географічного походження;
• можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу;
• складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами та термінами;
• відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності.
Перелічені вище підстави для відмови у наданні правової охорони умовно можна назвати “абсолютними”.
Крім того, існують ще так звані “відносні” підстави для відмови у наданні правової охорони, тобто “стосовно чогось”. Так, не можуть бути зареєстровані як торговельні марки позначення, які на дату подання заявки або якщо заявлено пріоритет, то на дату пріоритету є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, зокрема, асоціювати з:
• торговельними марками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім’я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;
• торговельними марками інших осіб, якщо такі торговельні марки охороняються без реєстрації на території України на підставі міжнародних договорів України, зокрема торговельними марками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції щодо таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;
• торговельними марками інших осіб, якщо такі торговельні марки охороняються без реєстрації на території України на підставі міжнародних договорів України, зокрема торговельними марками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції щодо неспоріднених товарів і послуг, якщо використання торговельної марки іншою особою щодо таких неспоріднених товарів і послуг свідчитиме про зв’язок між ними і власником добре відомої торговельної марки та може завдати шкоди інтересам такого власника;
• комерційними найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до НОІВ заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг;
• знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку;
• торговельними марками, що використовуються іншою особою в іноземній державі, якщо заявка подана від свого імені агентом чи представником такої особи в розумінні статті 6 septies Паризької конвенції без дозволу такої особи і відсутні докази, що обґрунтовують таке подання, за наявності заперечення такої особи.
Не реєструються як торговельні марки також позначення, які відтворюють:
• промислові зразки (тобто зовнішній вигляд, дизайн виробів), права на які належать в Україні іншим особам;
• назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників;
• прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди;
• відтворюють назву сорту рослин, зареєстрованого чи заявленого на реєстрацію в Україні або якому надана правова охорона відповідно до міжнародного договору України до дати подання заявки на торговельну марку, що містить таке позначення, і якщо заявлене позначення стосується сорту рослин того самого або спорідненого виду;
• містять географічні зазначення (у тому числі для спиртів та алкогольних напоїв), зареєстровані чи заявлені на реєстрацію в Україні або яким надана правова охорона відповідно до міжнародного договору України до дати подання заявки на торговельну марку, що містить таке зазначення, а якщо заявлено пріоритет – до дати пріоритету для таких самих або споріднених з ними товарів, якщо під час використання заявленого позначення використовується репутація географічного зазначення та/або заявлене позначення вводить в оману щодо особливої якості, характеристик та дійсного походження товару.
З моєї практики (здебільшого коли до мене приходять клієнти після різноманітних “ботів” або інших юристів, щоб “виправити ситуацію”) відзначу, що найпоширенішою підставою попередньої відмови закладу експертизи у реєстрації позначення є схожість заявки клієнта із раніше зареєстрованою торговельною маркою іншої особи.
Інші підстави для відмови, принаймні мені, зустрічаються значно рідше.
Отримавши попередню відмову у реєстрації позначення (форма Т-09), не слід “посипати голову попелом”. У багатьох випадках експертів відомства можна переконати (наприклад шляхом надання доказів тривалого використання позначення клієнтом на ринку, внаслідок чого позначення набуло розрізняльної здатності) і отримати в підсумку таку бажану реєстрацію”.
Євген Пронін: ”Чинне законодавство України вказує, що правова охорона надається торговельній марці, яка не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі, вимогам Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені Законом.
Приведу простий приклад, під кінець 2020 року з’явилося цікаве рішення апеляційної палати Мінеконому про відмову в реєстрації комбінованого знаку «CONTRABANDA» на підставі того, що даний знак суперечить публічному порядку та принципам моралі і не відповідає статті Закону, яку я навів вище. Ситуація неприємна для заявника, а з іншого боку «комічна», допускаю що подальша доля цієї ТМ буде вирішуватись у суді.
Додатково заборонено реєструвати ТМ, які відтворюють промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам. Також, не реєструються назви відомих в Україні творів науки, літератури й мистецтва або цитати та персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників та прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети та факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди, комерційні найменування.
Даний перелік не є вичерпним, вищенаведене – це все лише вершина айсберга.
Підстав для відмови в реєстрації ТМ доволі достатньо, раніше я приводив приклад, коли Закон встановлює конкретні випадки і забороняє реєструвати ТМ, якщо у вас є негативно налаштовані конкуренти або прояви неправомірних дій патентних «тролів», то шанси реєстрації ТМ не на вашу користь, в такому випадку завжди, потрібно боротись за своє право, але при цьому оцінювати перспективу позитивного результату.
Крім зазначеного, є випадки коли ТМ є тотожною або схожою на інший знак настільки, що їх можна сплутати, або щодо відповідної ТМ існує можливість введення в оману споживачів”.
Альона Чомахашвілі: “Стаття 6 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” визначає підстави для відмови в наданні правової охорони”.
Як зрозуміти, що торгова марка схожа на ту, яка вже існує?
Костянтин Зеров: “Для цього існують правила та методичні рекомендації для спеціалістів. Якщо говорити в загальному, то необхідно керуватись наступним:
• Словесні позначення, заявлені як знаки, порівнюються зі словесними та комбінованими позначеннями, до композиції яких входять словесні елементи.
• При встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість.
• Зображувальні та об’ємні позначення, заявлені як знаки, порівнюються з зображувальними, об’ємними та комбінованими позначеннями, в композиції яких входять зображувальні чи об’ємні елементи.
• Комбіновані позначення, заявлені як знаки, порівнюються з комбінованими позначеннями та з тими видами позначень, які входять до складу комбінованого позначення, що перевіряється, як елементи”.
Євген Пронін: “Існує відповідний ступінь схожості ТМ, тому експертам у даній сфері потрібно їх вміти визначати, крім цього розуміти, чи існує однорідність товарів і послуг, здійснювати порівняння товарів і послуг. На моє переконання, це повинні робити лише спеціалісти у даній сфері, адже по суті потенційний власник (він же заявник) ТМ втратить свої кошти та час.
Неприємний момент, коли заявлене позначення як знак, відхиляється від реєстрації у випадку його тотожності або схожості зі знаком, що вже охороняється”.
Альона Чомахашвілі: “Інтелектуальна власність має стати фундаментальним і міцним інструментом створення сприятливого середовища для творчої активності та вільної конкуренції, як базових засад економічного, соціального й культурного розвитку нашої держави.
Зауважимо, що крім торговельних марок використовуються й інші комерційні позначення. Так, право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов’язкового подання заявки на нього чи його реєстрації та незалежно від того, є, чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки (знака для товарів і послуг); право інтелектуальної власності на географічне зазначення виникає з дати державної реєстрації цього права.
Добре відомими є торговельні марки, які відомі широкому колу осіб у відповідному секторі суспільства завдяки їх тривалому використанню для позначення певних товарів (послуг). Охорона прав на добре відому торговельну марку здійснюється згідно зі статтею 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності та цим Законом. Стаття 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності встановлює, що країни Союзу зобов’язуються чи з ініціативи адміністрації, якщо це допускається законодавством даної країни, чи за клопотанням зацікавленої особи відхиляти або визнавати недійсною реєстрацію і забороняти застосування товарного знака, що становить відтворення, імітацію чи переклад іншого знака, здатні викликати змішування зі знаком, що за визначенням компетентного органу країни реєстрації чи країни застосування вже є у цій країні загальновідомим як знак особи, що користується привілеями цієї Конвенції, і використовується для ідентичних або подібних продуктів.
Добре відомий знак — позначення, що використовується на певній території протягом тривалого часу і яке стало широко відомим серед певного кола споживачів товарів та/або послуг.
Відповідно до законодавства України, добре відомими в Україні можуть бути визнані:
• торговельні марки, які отримали правову охорону на території України у якості знаків для товарів та послуг;
• торговельні марки, які отримали правову охорону на основі міжнародної реєстрації на території України;
• позначення, що фактично використовується як торговельна марка, але не мають правової охорони (незареєстровані позначення).
Найцінніше для власника торгової марки те, що термін дії добре відомої торгової марки є необмеженим.
Обов’язковою вимогою для збереження чинності прав на знаки для товарів і послуг є вимога їх використання. Отже, якщо власник прав не використовує свій знак протягом безперервного трирічного періоду, це є підставою для припинення чинності його прав. Разом з тим, Закон визначає, що для цілей доведення використання, ним також вважається використання знака для товарів і послуг третьою особою з дозволу власника прав.
Крім того, він містить норми, що визначають дії, які вважаються порушенням прав на знаки для товарів і послуг, а також способи захисту цих прав. Так, будь-яке посягання на права власника свідоцтва, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.
Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати”.
Алгоритм реєстрації ТМ
Костянтин Зеров: “Для реєстрації торговельної марки я раджу використовувати наступний алгоритм.
Попередній пошук за фонетикою / семантикою / графікою за чотирма окремими відкритими базами даних:
1) зареєстровані торговельні марки в Україні;2) заявки на торговельні марки в Україні;3) добре відомі торговельні марки України;4) міжнародні реєстрації торговельних марок з поширенням на територію України.
Для окремих товарів доцільно використовувати також інші бази даних. Наприклад, для лікарських засобів доцільно також користуватися переліком міжнародних непатентованих назв лікарських засобів та БД “Державний реєстр лікарських засобів України”.
Зверну увагу читачів також на те, що попередній пошук доцільно проводити не тільки в межах запитуваного класу МКТП, а і в тих класах МКТП, де потенційно можуть бути однорідні товари (чи послуги). Наприклад, для реєстрації торговельної марки для товарів, що відносяться до 09 класу МКТП бажано проводити попередній пошук також в 6, 7, 10, 11, 12 класах МКТП в залежності від конкретного товару.
На етапі попереднього пошуку можна побачити “слабкі місця” і одразу “відсіяти” ряд позначень-кандидатів.
Сам процес подання на реєстрацію складається з декількох етапів:
1. Складання та подання заявки до Укрпатенту. Раджу складати та подавати заявки в електронному вигляді, оскільки це надасть знижку у розмірі 20% від вартості збору за подачу (мінімально 3200 грн замість 4000 грн для паперової подачі).
2. Сплата збору за подачу. Необхідно сплатити протягом двох місяців від дати подачі заявки. У разі необхідності за додаткову плату цей строк може бути продовжений.
3. ФАКУЛЬТАТИВНО. Через 3 місяці від подачі відповідної заявки замовити “прискорення” реєстрації (офіційно ця платна послуга називається інакше, але на побутовому рівні має назву “прискорення). Таким чином, строки експертизи та реєстрації позначення можуть бути скорочені з приблизно 20-22 місяців до 7-8 місяців.
4. Після отримання рішення про реєстрацію знаку сплатити державне мито та збір за реєстрацію торговельної марки (платіжні доручення обов’язково слід направити до Укрпатенту) та чекати ще близько місяця до внесення торговельної марки до реєстру”.
Євген Пронін: “Для людини, яка цим займається, алгоритм досить простий, а саме: проведення пошуку тотожності та схожості ТМ, формування і подача заявки, проходження формальної та кваліфікаційної експертизи, отримання свідоцтва.
Алгоритм може змінюватися в залежності від індивідуальних обставин реєстрації, адже крім звичайної процедури реєстрації клієнт може мати бажання замовити додаткові послуги від Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ). Наприклад, встановлення терміну проведення експертизи (прискорення), часто таку послугу замовляють для швидкої реєстрації домену в зоні UA”.
Які поради можете дати недосвідченим бізнесменам, які хочуть зареєструвати ТМ?
Костянтин Зеров: “Перше, торговельна марка — істотний актив будь-якого бізнесу. І чим раніше вона у вас буде — тим краще. Не зволікайте. Друге, завжди робити попередній пошук перед подачею заявки на реєстрацію.
По-третє, не гнатись за “хайпом” і дешевизною у юридичних послугах та не користуватись послугами різноманітних реєстраційних “ботів”, оскільки алгоритми “ботів”, принаймні поки що, просто не вміють робити якісний попередній пошук і оцінку інших можливих підстав для відмови у реєстрації, що потенційно може мати значні негативні фінансові наслідки для заявника”.
Євген Пронін: “Не потрібно економити на захисті інтелектуальної власності, адже наявність ТМ відображає відношення власників бізнесу до своєї справи, насамперед перед контрагентами та споживачами, вказує на репутацію, престиж й ділові відносини такого суб’єкта.
Раджу недосвідченим власникам бізнесу бачити в наявності ТМ можливості, а не додатковий тягар. Станом на сьогодні, є багато прикладів молодих брендів, які за доволі короткий строк досягли неймовірного успіху і вже отримують роялті за користування своїми об’єктами інтелектуальної власності.
Можна роками будувати репутацію бренду і дуже швидко це все втратити, якщо не захистити свій бізнес”.
Проблеми торгових марок
Альона Чомахашвілі: “В Україні, як і у всьому сучасному світі, існує проблема утилізації матеріального носія, в якому реалізований об’єкт (об’єкти) інтелектуальної власності.
Необхідність утилізації матеріального носія, в якому реалізований об’єкт (об’єкти) інтелектуальної власності обумовлюється, у першу чергу, екологічними проблемами забруднення: пластмасові вироби: пляшки, кульки, побутові прилади та деталі від них та ін.; металеві вироби: використані труби, деталі автотракторної техніки та інші металовироби; скляні вироби, гумові вироби, різноманітні вироби хімічного походження та інше.
Одним з основних напрямків зовнішньої політики нашої держави є її інтеграція як повноправного члена у світове та європейське економічне і культурне співтовариство. Важливою складовою цього процесу в Україні є створення максимально сприятливих правових, організаційних та економічних умов для юридичних і фізичних осіб щодо набуття, здійснення та захисту прав інтелектуальної власності.
Актуальною є проблема недобросовісного набуття прав на знаки для товарів і послуг подаються з метою подальшого зловживання такими правами та перешкоджання здійсненню господарської діяльності дійсних виробників та доступу на ринок України оригінальної продукції.
Держава має опікуватися також питанням створення необхідних умов для збереження й зміцнення свого інтелектуального потенціалу, а також для пошуку шляхів його якісного розвитку”.
